Реформи 60-70-х років 19 століття в Україні відображали процеси, які відбувалися в Російській імперії загалом. Однією з основних була скасування кріпацтва, яке призвело до зміни форми власності на землю і перерозподілу земельних власностей.
З одного боку, ці реформи дозволили більшій частині селян отримати земельні ділянки, що покращило їхні умови життя. З іншого боку, це спричинило збільшення площі землі, яку набули поміщики, які стали займатися комерційною сільськогосподарською діяльністю. Це призвело до утворення великих латифундій, що відділяли більшість селян від землі та переробилися на виробництво продовольства для експорту.
Крім того, реформи також привели до розвитку промисловості в Україні, що зумовило масову міграцію селян до міст для заробітку. Це також відбилося на землі, оскільки деякі власники земель відкривали нові підприємства на своїх ділянках, що призвело до втрати землі для сільськогосподарської діяльності.
Отже, реформи 60-70-х років 19 століття в Україні мали суперечливий вплив на долю українських земель та людей, які на них жили. Незважаючи на певні покращення, вони також привели до посилення залежності селян від землевласників та загострення соціально-економічних проблем.