❗До іть будь ласка написати ТВІР за темою: "Що робить Гайавату народним?" ❗

Гайявата — мудрий вождь індіанців

Майже у кожного народу є міф про — людину, яка прийшла, щоб навчити мудрості та багатьох умінь, конче потрібних людству, щоб не зникнути з лиця Землі. Я читав, що католицькі ченці, що йшли слідами конкістадорів "рятувати душі" поневолених індіанців, були спантеличені цими міфами, такими схожими на біблійні, проте зовсім іншими.

У північних індіанців теж були такі легенди, хоч їхнього героя у кожному племені звали інакше: за тамтешніми звичаями у людини багато імен, її звуть за найбільш відомими на цей час якостями. Назвати наше ім'я — не сказати про людину нічого, назвати індіанське — розповісти майже все.

У народу оджибвеїв цей і пророк мав ім'я Гайявата. Воно і значить "Пророк", "Учитель". Після того як Великий Дух Гитчі Маніто на великому зібранні всього людства дав йому велике повчання і Люльку Миру, а томагавки війни були закопані на березі ріки, до людей з невідомого краю прийшов цей Учитель. Він навчив людей вирощувати маїс та збирати інші плоди; навчив індіанські племена мирно жити та не вважати кожного іноплемінника ворогом. Він разом із людьми розчистив русла рік і навчив будувати зручні й легкі човни. Він знав багато ремесел, та головне, чого він їх навчив, то був він сам — незвична і чудова людина, проте просто людина, не дух, не божество. І кожний міг би стати подібним до нього, якби навчився у Гайявати людської мудрості і людської доброти.

І, мабуть, це був найголовніший урок Великого Учителя, пророка Великого Духа.

Проте люди — погані учні, здебільшого схильні до лінощів і невиконання домашніх завдань. Їм потрібно, щоб над ними повсякчас був нагляд учителя, його пильний контроль. А Гайявата ж був просто людиною. Не вічною на землі.

Та все ж його уроки не пропали марно, а вчення залишилося серед людей. То ж ще маємо надію.

Гайявата — мудрий вождь індіанців

Майже у кожного народу є міф про — людину, яка прийшла, щоб навчити мудрості та багатьох умінь, конче потрібних людству, щоб не зникнути з лиця Землі. Я читав, що католицькі ченці, що йшли слідами конкістадорів "рятувати душі" поневолених індіанців, були спантеличені цими міфами, такими схожими на біблійні, проте зовсім іншими.

У північних індіанців теж були такі легенди, хоч їхнього героя у кожному племені звали інакше: за тамтешніми звичаями у людини багато імен, її звуть за найбільш відомими на цей час якостями. Назвати наше ім'я — не сказати про людину нічого, назвати індіанське — розповісти майже все.

У народу оджибвеїв цей і пророк мав ім'я Гайявата. Воно і значить "Пророк", "Учитель". Після того як Великий Дух Гитчі Маніто на великому зібранні всього людства дав йому велике повчання і Люльку Миру, а томагавки війни були закопані на березі ріки, до людей з невідомого краю прийшов цей Учитель. Він навчив людей вирощувати маїс та збирати інші плоди; навчив індіанські племена мирно жити та не вважати кожного іноплемінника ворогом. Він разом із людьми розчистив русла рік і навчив будувати зручні й легкі човни. Він знав багато ремесел, та головне, чого він їх навчив, то був він сам — незвична і чудова людина, проте просто людина, не дух, не божество. І кожний міг би стати подібним до нього, якби навчився у Гайявати людської мудрості і людської доброти.

І, мабуть, це був найголовніший урок Великого Учителя, пророка Великого Духа.

Проте люди — погані учні, здебільшого схильні до лінощів і невиконання домашніх завдань. Їм потрібно, щоб над ними повсякчас був нагляд учителя, його пильний контроль. А Гайявата ж був просто людиною. Не вічною на землі.

Та все ж його уроки не пропали марно, а вчення залишилося серед людей. То ж ще маємо надію.

ми всі надзвичайно любимо таку пору року як осіньадже хто з дітей не любить пофотографуватись серед цього листя... коли наступає осінь, листя із крон дерев опадає.  яка ж це краса гати за тим, як маленькі тваринки готуються до зими, шукаючи домівку, та запасаючись харчамину хто ж з людей не любить осінь?

переможе добро. софійка побачить своє майбутнє в якому вона буде разом з сашком.

у першому ученим-винахідником

у другому Василь Трош

у третьому до бiблiотеки

1. Цікавість маленького хлопчика про щастя.

    2. Щире бажання хлопчика, зробити щаслив себе й матусю

    3. Подорож за квіткою щастя.

    4. Хвороба хлопчика.

    5. Доросле життя маленького хлопчика

 держава повинна ставити на перше мiсце  потребностi народу, а не своi. Дослухатись до народу , а не робити добре тiльки для людей при посадах та грошах

пошукай. напевно немае, шукай в iнтернетi.

Остап после смерти Соломии рассказывал своим внукам о ней и о том что он может ее забыть  потом через несколько месяцев ослаб заболел за ним ухаживала за ним внучка Маруся потом болезнь начала еще развиваться и он сказал Маруся внученька моя прощай но вспоминай меня чаще и расскажешь обо мне своим детям после этих слов он умер

Очень надеюсь,что ты поймешь)