Підкресліть усі члени речення Сонце сховалось у вітах дерев. Славко грізно вимахував шаблюкою (Н. Бічуя). Увечері батько починає грати... (Л. Бас). Веселе сонечко сховалось в веселих хмарах весняних (Т. Шевченко). Ясне сонце почало підніматись десь за лісом (П. Мирний). Довкола стирчали лише голі скелі (Т.Білецька). щебечуть солов'ї по молодих садках (О. Довженко) Домашнє завдання

Рання весна

Березнь. У перші дні цього місяця, як правило, ще морозно і сніжно. Але то був справжній весняний день: сонечко світило яскраво, ласкаво торкалося мого обличчя своїми теплими промінцями. В такий день слід обов"язково сходити до парку. Я так і зробила.

Усюди було ще вогко і виднілися залишки брудного снігу, але це не заважало усім жителям парку РАДІТИ РАННІЙ ВЕСНІ. Там синичка вже оголошує всім про тепло, там сорока вже вигріває боки на сонці...Я ЙШЛА ПО ВУЗЬКІЙ СТЕЖЦІ і раптом почула, як хтось шурхотить над моєю головою. Я підняла погляд і була здивована, побачивши маленьку пухнасту жительку парку, що СИДІЛА НА ЗЕЛЕНІЙ СОСНІ і з цікавістю на мене дивилася. Було дивним, що вона мене не злякалася. На щастя у мене у кишеньці був маленький горішок, що залишився після мого домашнього сніданку. Мама завжди говрили: "Горіхи - це твій розум!".

"Будь розумницею!" - сказала я маленькій споглядачці, І ДАЛА ГОРІШОК РУДІЙ БІЛОЧЦІ.

Ось таку я мала пригоду одного весняного дня.

читати -  прочитати( про - префікс, нульове - закінчення), вичитати - (ви - префікс, - закінчення- нульове)

варити - зварити( префікс - з  , нульове закінчення  ), виварити( префікс - ви,нульове закінчення ) поварити ( префікс -по, закінчення - нульве) переварила ( префікс - пере, закінчення - а)

пустити - запустити( префікс - за),  випустити ( префікс -ви)  пропустила ( префікс - про), перепустка( префікс - пере, а - закінчення)

Розписка

Я, учень 9 класу Пупкін Іван Іванович, отримав від тренера шкільної спортивної секції Юзв’яка Івана Зиновійовича волейбольного м'яча строком на 3 (три)місяці. Зобов’язуюсь повернути до 2 липня 2012 р.

2 квітня 2012 року.

(Підпис)

:)

 Серед моїх ровесників є багато таких, які намагаються утвердитися у житті за рахунок зверхності,зневаги інших, грубості, своєї невихованості. Не розуміючи простих істин співжиття в   колективі,   такі люди викликають  осуд і ніколи  не   стануть   лідерами. Ніхто  не хоче мати   справу з  грубіяном.  Від нього
    відвертаються   на вулиці,  в  громадських місцях. Грубість ніколи не була окрасою людини, ніколи не уживалася з добротою і вихованістю. Мабуть,     кожен   погодиться   зі   мною, що   грубіян підліток—  це  в майбутньому         нікчемна людина. То хіба хочеться з ним дружити, вирішувати якісь справи? Хіба хочеться   довірити   йому свої таємниці, відкрити   душу,   щоб бути  потоптаним? Думаю, що нам усім не треба стояти осторонь грубості і неви- хованості, а боротися з ними. Тому кажуть:перед грубітю зачиняються двері й закриваються серця .

З нагоди свята Матері вчителька задала двом дівчатам намалювати газету. Ці дівчата були хорошими подружками, ходили в художню школу, а звали їх Ганна і Катя. І от наступного дня вони зібрались після уроків в класі, принесли все потрібне й почали обговорювати, як все намалювати.

- Особливо мені хочеться, щоб тут був намальований гарний букет, який тримають жіночі руки, а отут можемо розмістити потрібний нам текст, - запропонувала Ганна.

- А я уявляю тут маленьку дитину, яку на руках тримає мама.  А весь текст, що нам потрібно, розмістимо навколо них, - сказала Катя.

- Але мама з букетом краще!

- Ні, дитина краще!

- Мама!

- Дитина!

- Якщо ти не хочеш поки малювати, давай спочатку підпишемо її.

- Давай.

Після того, як вони намалювали назву гарними буквами, Ганна і Катя знову почали сперечатися. І сперечались б вони довго, якби Ганна випадково не зачепила склянку з брудною водою. Вода розлилася по всьому паперу, назва розплилася.

- Ну от, дивися, що ти наробила! - вигукнула Катя.

- А не треба було сперечатись! - дорікнула їй Ганна.

Дівчата спробували висушити газету, але від цього папір тільки знявся хвилями. Подружки ледь не заплакали.

- Все, не буду більше з тобою дружити! - сказала Ганна і, зібравши речі, пішла до дому.

- А я з тобою! - відповіла Катя й, залишивши невдалу газету тут, теж пішла.

На наступний день, коли вони прийшла в клас, вчителька незадоволено розглядала роспливчасту назву й зіпсований папір:

- Я думала ви можете краще, дівчатка! Що ж тепер робити? Через відсутність газети клас не зможе взяти участь у конкурсі до свята!

Рапттом Ганна витягнула з портфеля ще один ватман, на якому була зображена дитина в матусі на руках - так, як хотіла Катя. У відповідь Катя теж витягнула ватман, де були намальовані мамині руки, що тримаю букет - як хотіла Ганна. Дівчата засміялись й помирились, а вчителька сказала:

- От тепер я вами дуже пишаюся - ви не тільки добре малюєте, а ще й хороші подружки!

* вибачаюсь, якщо воно дуже велике, але в майбутньому пишіть обсяг, який від вас вимагають вчителі. Якщо сподобалось - скажіть дякую )))*

Рябко брехав всю ніч . Фабрика "Рошен" виготовляє найсмачніші конфети, які я куштував у своєму житті. Верховна Рада України знов видала закон, який повинні виконувати всі громадяни нашої країни. Вважаю найвидатнішими поетесами України Ліну Костенко й Лесю Українку. Дніпропетровськ - моє місто, моя батьківщина.

Із - тире, крапка, тире. (у квадратик взяти)
малечку - тире, крапка, тире. (прислівник)
в - тире, тире, тире. (у квадратик взяти)
словах - тире, тире, тире. (іменник)
рідної - тире, тире, тире. (прикметник)
мови - тире, тире, тире. (іменник)

людина - однією рискою підчеркнути. (іменник)
відкриває - двома рисками. (дієслово)
для - тире, тире, тире. (у квадратик взяти)
себе - тире, тире, тире. (займенник)
великий - хвилястою лінією. (прикметник)

і - хвилястою. (у кружечок взяти)

чарівний - хвилястою. (прикметник)

світ - тире, тире, тире. (іменник)

життя - тире, тире, тире. (іменник)

* тире,тире,тире - это, как подчеркивать под словом. 
* (іменник) - частина мови - обычно пишется над словом. 

Я любив вудити рибу в затишному куточку на Дінці.Поруч з водою росли осики та похилі верби.Трохи вище ріс не дуже густий дубняк, зустрічались берези, дикі груші, бересток.Ці дерева гарно відбивались у воді, а особливо у зеленій глибині.Берег був окутий кущами верболозу і пасльоном.

1)Жити по-людському вміє не кожен.

2)По-твоєму, всі повинні бути ввічливими та обережними.

3)По зимовому місту лежить білий-білий,наче пух, сніг.

4)По третє грудня ми були у мандрівці.

Це перша колонка! Другу я не знаю.

Чи це ви маєте на увазі?