Азія:
Махатма Ганді (Індія): Ганді був лідером руху за незалежність Індії, виступав за ненасильницьку громадянську непокору та очолював мирні протести проти британського правління. Його широко вважають «батьком нації» в Індії, і йому приписують надихаючий рух за громадянські права та свободу в усьому світі. Його внесок в історію полягає в тому, що він виступав за ненасильство, що мало великий вплив на політичні рухи в усьому світі.
Кемаль Ататюрк (Туреччина): Ататюрк був турецьким революційним лідером, який привів свою країну до незалежності від занепаду Османської імперії в 1923 році. Йому приписують заснування сучасної Туреччини та перетворення її на світську республіку. Його внесок в історію полягав у його лідерстві у створенні сучасної Туреччини та просуванні секуляризму в регіоні.
Африка:
Нельсон Мандела (Південна Африка): Мандела був активістом боротьби з апартеїдом, який обіймав посаду президента Південної Африки з 1994 по 1999 рік. Йому приписують припинення апартеїду та сприяння расовому примиренню в Південній Африці. Його внесок в історію полягав у відданості расовій рівності та правам людини, що надихало людей у всьому світі.
Кваме Нкрума (Гана): Нкрума був політичним лідером Гани, який привів свою країну до незалежності від Великобританії в 1957 році. Йому приписують заснування Гани як незалежної держави та сприяння панафриканізму по всій Африці. Його внесок в історію полягав у його лідерстві в африканських рухах за незалежність і його відданості панафриканізму.
Латинська Америка:
Симон Болівар (Венесуела): Болівар був венесуельським полководцем, який привів кілька країн Південної Америки до незалежності від Іспанії між 1811 і 1825 роками. Йому приписують те, що він привів країни Латинської Америки до звільнення від іспанського панування, тому став відомим як «Визволитель» Латинської Америки. Його внесок в історію полягав у лідерстві в русі за незалежність Латинської Америки, що до сформувати майбутній розвиток регіону.
Че Гевара (Куба): Гевара був аргентинським революціонером-марксистом, який відіграв ключову роль у поваленні Фіделем Кастро кубинського диктатора Фульхенсіо Батісти в 1959 році. Йому приписують до у створенні марксистського уряду Куби та надихання революційних рухів у всій Латинській Америці та за її межами. Його внесок в історію полягав у його відстоюванні лівих ідей у всьому світі, що мало тривалий вплив на сучасну міжнародну політику.