Зробити синтаксичний розбір речення (розділові знаки попущені).
І мріється з маленького дитяти з літами виросте палкий співець

Україна- рідна, священназемля наших дідів і прадідів. Тут ми народилися і виросли, тут уперше побачили синє українське небо й золоті пшеничні лани.

Наш український рід справді прекрасний. Тут споконвіку шанували працю,хліб на столі, рушник на стіні, мамину пісню криницю із журавлем.Тут здавна понад усе любили волю.

І ось на священну українську землю прийшла весна національного відродження- незалежність.

Я вірю, що на нашій землі завжди шумітимуть верби і тополі, цвістимуть вишні, пишатиметься червона калина.А я  пишаюся тим, що я є часточкою моєї України, її кровинкою. Озирнімось довкола- і ми побачимо безліч таких часток і кровинок, з яких і складається наш народ, наша Україна.

[ = 0 - \ = 0 \ - 0 ] - 6 б ., 7зв., 3скл

Морозиво краще,ніж тістечко.

5.Ходити гірше,ніж спати.

Дитятко краще,ніж звірятко.

6.Складніше працювати,ніж безплатно все получати.

Знайти хоббі  складніше,ніж вдома сидіти.

   7 букв,6 звуків,4 приголосних,2 голосних,2 склади.

Земля - це наш унікальний дарунок. Вона подарувала нам життя, ми можемо спокійно вчитися і працювати. Адже більше ні на одній планеті у великій сонячній системі життя немає. Лише у нас, на Землі, є повітря, яким ми дихаємо і без якого загине все живе. Є вода, без цієї дивної і казкової по своєму складу рідини не зможе жити ні один живий організм на землі. Йде дощ, який дарує нам свою прохолоду, живить землю і наповнює наші водоймища. Є у нас такі красиві океани, мори і річки, в яких живе інший світ, світ тварин і рослин. А як добре і прекрасно влітку поринути в прохолодну воду. І ми навіть не замислюємося, що такого чарівного дарунку більше ніде у всьому всесвіті.

З давніх часів чоловік і природа тісно взаємозв'язані. В давнину первісні люди повністю залежали від довкілля. Але йшов час, людина еволюціонувала, удосконалювався його мозок. Люди навчилися добувати вогонь, будувати житла, створювати знаряддя праці. Людина не лише завойовувала своє місце серед інших племен, але і намірилася підпорядкувати саму природу.

Питання взаємодії з довкіллям актуальне і сьогодні. Проголосивши себе царем серед всіх живих істот, чоловік забув, що сам є частиною природи, вінцем її творіння. І замість вдячності продовжує поводитися дуже агресивно. Ні для кого не секрет, як згубно сьогодні позначається на навколишньому світі діяльність людини. 

Листя закружляло за вікном. Стояла мертва тиша. Вже летять у вирій пташки. День був пронизаний холодом. Клен стояв одягнутий в рум"янець, стояв задуманий. Ніжно виглядають берізки, які засмучувались, що скоро прийдуть холоди. Раптовий вітер зривав останню радість з дерев. А я думаю - яка це гармонія кольорів!

б) обставина.

Гриби́ — царство еукаріотичних безхлорофільних гетеротрофних організмів, які живляться переважно осмотрофно, і більшість з яких здатні розмножуватись за до спор (хоча деякі втратили цю можливість і розмножуються вегетативно). Більшість з них протягом всього життя або на певних стадіях розвитку мають міцеліальну будову, а деякі — дріжджі — одноклітинні. Сьогодні описано приблизно 70 тис. видів грибів[2], проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис. до 1,5 млн. видів[3][4].
Хоча гриби переважно ростуть в ґрунтах, вони також поширені в більшості типів біотопів — морях, континентальних водоймах. Вони розвиваються на різноманітних природних субстратах рослинного та тваринного походження, на штучних матеріалах, створених людиною. Серед грибів відомі сапротрофи, симбіонти та паразити рослин та тварин, зокрема людини. Плодові тіла (спорокарпи) деяких грибів вживаються у їжу (білий гриб, печериця, лисички, сироїжка, грифола, трюфель тощо).
Щодо систематики грибів, то досі точаться запеклі суперечки в колі фахівців, які пропонують різні підходи — від морфологічного до генетичного. Відповідно системи грибів у різних мікологічних шкіл виходять суттєво відмінними. Остаточної — такої, яка б задовольняла всі сторони дискусії, — на нинішній день не існує. Науковці досягли єдності лише в одному питанні — це розподілі грибів на власне гриби та грибоподібні організми. За прийнятою в Україні системою гриби поділяються на 10 відділів: Акразіомікотові слизовики (Acrasiomycota), Міксомікотові слизовики (Myxomycota), Оомікотові гриби (Oomycota), Лабіринтуломікотові гриби (Labyrinthulomycota), Гіфохітриомікотові гриби (Hyphochytriomycota), Плазмодіофоромікотові слизовики (Plasmodiophoromycota), Хітридіомікотові гриби (Chytridiomycota), Зигомікотові гриби (Zygomycota), Аскомікотові гриби (Ascomycota), Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) та несистематизовану групу Анаморфних грибів (Deuteromycetes) й групу Ліхенізовані гриби, або Лишайники (Lichenes)[5]
У побуті грибом часто називають спорокарп (плодове тіло) вищих грибів, що має ніжку і спороносну шапку з радіальними пластинами чи трубками. Також, у побуті вживається назва грибок для позначення мікроскопічних пліснявих грибів. Обидві ці назви некоректні з наукового погляду й не відповідають науковому визначенню цієї групи біоти.