24.05.2021 

Проблематика роману «Портрет Доріана Грея».

. 17

Пошаговый ответ

18.03.2023, проверен экспертом
Разблокировать ответ

Объяснение:

Роман «Портрет Доріана Грея» Оскара Вайльда зосереджений на проблемах моралі та етики вікторіанського суспільства. Основна проблематика роману полягає у наступному:

Питання моралі та етики: Роман простежує деградацію моральних цінностей головного героя, Доріана Грея, під впливом жаги до насолод та відмови від традиційних моральних норм. Це приводить до руйнування його життя та життя людей навколо нього.

Зв'язок між зовнішнім виглядом та душевним станом: Роман розкриває проблему залежності між зовнішнім виглядом та душевним станом головного героя. Доріан зберігає свою молодість та красу, тоді як його портрет залишається зі стиглими ознаками його злочинів та гріхів.

Розкриття психології головного героя: Роман детально розкриває психологію Доріана Грея та його поступки. Це дозволяє читачеві зрозуміти, як його зовнішня краса та жага до насолод ведуть до його занепаду та деградації.

Проблема суспільного статусу та влади: Роман також стосується проблеми суспільного статусу та влади. Доріан Грей, який є багатим та впливовим чоловіком, може робити те, що йому заманеться, і нести за це мінімальні наслідки. Це ставить під сумнів справедливість суспільства та його моральність.

У цілому, проблематика роману «Портрет Доріана Грея» полягає в розкритті проблем моралі та етики

Другие вопросы по предмету

Литература Литература
Пошаговый ответ
P Ответ дал Студент

1. Сутність і призначення мистецтва, за Оскаром Вайльдом, полягає у

Г: зображенні незвичайного і прекрасного

2. Гедонізм — це

А: філософсько-естетичне вчення, згідно з яким насолода, задоволення — це найвище благо, до якого прагне людина в житті

3. Лише персонажів роману Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея» перелічено в рядку

Г: Сібіл Вейн, Генрі Уоттон, Безіл Голуорд, Алан Кембел

4. Як Безіл ставився до Доріана Грея?

Г: боготворив юнака

5. Чому Доріан не міг довго знаходитися за межами Лондона:

А: боявся, що хтось дізнається таємницю портрета;

6. Як Алан Кемпбел допоміг Доріану:

В: знищив труп художника;

7. Хто з героїв роману говорив: «Любов важливіша за гроші»:

А: Сибіла Вейн;

8. Коли портрет набув свого первозданного вигляду?

Б: після смерті Доріана;

9. Лорд Генрі порівнює Доріана Грея з персонажем давньогрецької міфології

Б: Нарцисом

10. Рупором авторських ідей у романі Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея» є

А: Безіл Голуорд

11. За одним з афоризмів Оскара Вайльда, викладених у передмові до роману «Портрет Доріана Грея», митець — це:

Г: «той, хто спроможний передати … своє враження від прекрасного»

12. Визначте жанрову специфіку роману Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея».

В: філософський (інтелектуальний) роман

Литература Литература
Пошаговый ответ
P Ответ дал Студент

Головним предметом світоглядних пошуків для героя тепер стає втілення в життя філософії "нового гедонізму": "Він мріяв створити нову філософію життя, яка матиме своє розумне обґрунтування, свої послідовні принципи, і найвищий сенс життя марився йому в одухо-творенні відчуттів і емоцій". У долі Доріана Грея Вайльд розкрив трагедію реального протиріччя: задоволення, що стало самоціллю, породжує не радість, а муки.

Доріан стає жертвою своєї максималістської пристрасті - любові до самого себе. Загальне забарвлення злочинів Доріана - абсолютна аморальність. Думаючи винятково про свою особу, він її і зруйнував. Доріан гине, коли здіймає руку на Прекрасне, яке вічне. Знову відбувається фантастичне перевтілення, і все стає на свої місця: портрет сяє красою, а на Доріановому обличчі проступають усі скоєні ним злочини. Сам вигляд мертвого Доріана Грея антиестетичний. Вайльд, усупереч своїй програмі, зобразив не лише душевну кризу свого героя, але й привів його до кари.

Литература Литература
Пошаговый ответ
P Ответ дал Студент

Проблематика произведения О. Уайльда «Портрет Дориана Грея»

Проблематика романа «Портрет Дориана Грея»

Конфликт между искусством и внутренним миром человека в романе «Портрет Дориана Грея»

«Портрет Дориана Грея» - исключительное произведение Оскара Уайльда, оставившее неизгладимый след в литературе. Это смело, ново и свежо настолько, что покорило сердца многих и заставило глубоко задуматься о ценности собственной жизни. С первых строк предисловия можно определить конфликт между внутренним миром человека и искусством. Автор имел дерзновение заявить: «Искусство - зеркало, отражающее того, кто в него смотрится, а вовсе не жизнь». Довольно остро афоризм рифмуется с гоголевским «Нечего на зеркало пенять, коли рожа крива».

Художник Бэзил утверждает, что искусство – зеркало души, оно отобразить не только чувства, но и моральные качества человека. Проблема «прекрасного» и «безобразного» легла в основу произведения и стала его лейтмотивом. Действительно, нет ни одного уродства души, которое бы не отразилось на лице и теле.

Все человеческие подлости и поступки не проходят бесследно для нервной системы и ложатся подобно маске на лицо, носить которую с каждым днем становится сложнее. Виртуоз слова Оскар Уайльд решил создать идеальный образ внешне, но гнилой и трухлявый изнутри – Дориана Грея. Все уродства души центрального персонажа отображались на портрете в то время как сам Дориан сохранял ангельское обличие и являлся примером для подражания в обществе.

Этот фактор свидетельствует о невероятной глухоте и слепоте социума и высшего круга к лести, подлости и черни. Пелены на глазах не было только у циника и скептика Лорда Генри, который подобно прозорливому хирургу видел «опухоль мозга» Дориана, как на рентгене. Он обнажил свои идеи: зачем заботиться о проявлениях совести, если по обыкновению для нее нет места в гиблой и пропитанной отсутствием моральных установок душонке?

Генри всегда шел ва-банк и умел рисковать: он нес ответственность за сказанные слова, но не нес ответственности за то, как скажутся его мысли на жизни окружения, в которое был вхож Дориан. Тем самым Грею был предписан «приговор», и он начал свое стремительное падение в бездну.

Когда художник создал портрет, он будто вложил частичку себя в произведение всей своей жизни, вот почему это творение свидетельствует о духовных ценностях человека. Однако будущее плода искусства, как нас уже предупредил в предисловии автор, определяет не сам творец, а непосредственно владелец творения. Дориан заложил в свою душу бремя грязи, а портрет выступил в качестве лакмусовой бумажки его выбора. Вот почему картина, не дававшая покоя Грею, несла это суровое бремя до самой смерти персонажа и только после его физической кончины обрела свой первоначальный вид.

Генри выступал своеобразным творцом души Дориана, в качестве его инструмента значилась ошибочная философия, пленившая ум юного глупца Грея революционными идеями и новаторством и при этом подпилившая изнутри соблазнами зла неопытное сердце. Генри оправдывал поступки Грея, реабилитируя его совесть. В результате герой поднялся в небо в мыслях о собственной непогрешимости и возможности оправдать любое действо. Генри был адвокатом души Грея, а тот не мог уже остановить собственное моральное падение. Даже на убийство Сибиллы Вейн у Лорда Генри нашлась оправдательная речь: до сумасшествия упрощая устройство женской души и трагедию чувств, он говорит, будто смерть ее стала последней ролью никчемной актрисы.

Таким образом, Грей трансформируется в преступника и эгоиста, уничтожая собственную душу. Автор в произведении не раз подчеркивает, что жизнь человека контролировать только совесть. Она ставит в укор поступки. Более того, человек жив, пока жива его совесть. Дориан сам уничтожил ее, и она превратилась в атавизм. Его ментальная смерть состоялась задолго до физической.

Объяснение:

Литература Литература
Пошаговый ответ
P Ответ дал Студент

тема  «Краса – явище моральне, аморальне чи «по той бік добра і зла?»

Объяснение:

Мені здається, що у Доріана Грея була краса зла. Це була зовнішня, фізична, «тілесна» краса, але не душевна. У серці у Грея була порожнеча, але саме цим він і привернув увагу лорда Генрі: «Люди мене цікавлять більше, ніж їхні принципи, і найцікавіші люди без принципів». Доріан Грей, при своїй зовнішній красі, саме і був людиною без принципів. Душа у нього спала, але потім, «завдяки» повчанням лорда Генрі, перетворилася на справжній притулок зла. Заради збереження молодості і краси Грей продав душу дияволові. І, зрештою, занапастив не тільки себе, але й дуже багатьох інших людей.

Я думаю, що лорда Генрі можна зарахувати до числа «звірів», а його веселощі полягали в грі слів, у грі розуму. Він грав на людських почуттях, тому «йому подобалося грати на самолюбстві й егоїзмі Доріана Грея». Герой-спокусник «жонглював» словами, сіяв слова, що не несуть ніякого позитивного сенсу. Він саркастично, професійно (як демон) висміював всі хороші почуття: любов, дружбу, смиренність перед Богом. Про нього можна сказати, що він тільки кликав, нічого не обіцяючи...

Литература Литература
Пошаговый ответ
P Ответ дал Студент

Художню платформу життя автора

Объяснение:

Проходила тест, відповідь вірна)